Історичні відомості Великої Лепетихи

Рік заснування - 1792

Географічна характеристика

Селище міського типу розташоване на лівому березі Каховського водосховища. Відстань до обласного центру – 153 км, до найближчої залізничної станції Сірогози – 51 км. Площа: 10,54 км². 

Рада, якій підпорядковується: Великолепетиська селищна рада.

Походження назви села

Походження назви „Велика Лепетиха” достоменно невідоме. Але існують вісім версій. Перша – від слів „ляпай веслами тихо”, „не ляпоти веслами човна”. Друга – від виразу місцевих селян а на адресу перших власників землі і села – двох французьких графів, які не володіли українською мовою: „Що вони там лепечуть” .Третя – від виразу імператриці Катерини II, корта пропливаючи на військовому кораблі по Дніпру вздовж наших берегів, начебто, захоплено вигукнула: „Как здесь лепо и тихо!”. Подібних прикладів в історії назв сіл області не мало. Четверта – найближча до історичної реальності: від назви степової річки, яка у сімнадцятому столітті впадала у Дніпро.

Після ліквідації Запорізької Січі на місці майбутньої Великої Лепетихи стояло кілька землянок колишніх запорожців.

Наприкінці XVIII ст. царський уряд виділив значні земельні угіддя обабіч Лепетишиної Балки двом графам-емігрантам із Франції. Один із них одержав землі на східному боці балки. Тут 1792 року й засновано село Велику Лепетиху.

Першими жителями його були переселенці з різних губерній. Але заселення й освоєння цих земель йшло надто повільно, тому землевласник передав село до державної казни. На початку ХІХ ст. кількість жителів значно збільшилася за рахунок переселенців з Чернігівської та Полтавської губерній. На початку ХХ ст. в селі працювали лісопилка, пристань, кількамлинів, олійниця, двікожевні, вапняні кар'єри. Відбувалися щотижневі базари та два щорічні ярмарки.

В січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. У березні 1918 року село захопили австро-німецькі війська. Радянська влада була відновлена лише у наприкінці лютого 1919 року. З червня по жовтень 1920 року село знаходилося під владою денікінців.

У березні 1923 року Велика Лепетиха стала центром району Мелітопольського округу (з вересня 1930 року – Великолепетиського району, а з лютого 1932 року - Великолепетиського району Дніпропетровської області).

16 вересня 1941 року село захопили німецькі фашисти. Окупація тривала два роки і 5 місяців, населений пункт було визволено 8 лютого 1944 року.

На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билося 1000 жителів селища, з них 567 за мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями.

З 1956 року Велика Лепетиха стала селищем міського типу.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Лепатиської волості, мешкало 5145 осіб, налічувалось 868 дворів, існували єврейський молитовний будинок, школа, 15 лавок, 2 лісові пристані, рибний завод, бондарня, 4 горілчаних склади, ренський погріб, відбувалось 2 ярмарки на рік: 1 березня та 1 вересня, базар щосуботи.

В липні 2015 року у Великій Лепетисі патріоти скинули з постаменту «пам'ятник Леніну».

Сучасне життя

В селі функціонують:

  • Загальноосвітня школа,
  • бібліотека.

Економіка та промисловість

На території селища розміщено 430 суб'єктів підприємницької діяльності, з них 105 - юридичні особи, 325 - підприємці фізичні особи. У центральній частині селища знаходиться торгово-діловий центр, де розташовано адміністративні приміщення, місцеві банки, ринок, магазини, підприємства побутового обслуговування населення, заклади громадського харчування, кінотеатр, стадіон, 4 парки відпочинку.

На території селища працює 3 переробних підприємства, одне підприємство зв'язку і одне транспортне, 36 магазинів, 21 заклад ресторанного господарства. Працює 2 сучасні автозаправні станції.

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини

Багате селище Велика Лепетиха на пам’яткиісторії та культури, серед яких обеліск Слави на набережній, пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, а також пам’ятник Великому Кобзареві Т. Г. Шевченку. Серед релігійних пам'яток - Свято-Миколаївський Храм УПЦ МП.

Логін: *

Пароль: *